За станом «бардових» (середній трудності) магістралей можливо судити про єдиний стан гірськолижного курорту. Дані магістралі по всій наявній протяжності мають відважний спуск, або припускають собою співтовариство пологих і крутих ділянок з переважанням крайніх. Головне призначення для найдосвідченіших лижників, коїе вже встигли опанувати ключовими способами катання.
На таких магістралях потрібно уміти якраз скинути швидкість, піти від перешкод і ін. До кінця дня на «бардових» магістралях може бути утворення разгого сімейства нерівностей в зв′язку величезного числа лижників.

На «темні» магістралі допускаються лише майстри, оскільки вони характеризуються не зовсім тільки крутим спуском, та і іноді раптовими змінами висоти, де доводиться здійснювати стрибки. Вузенькі місця, раптові повороти зажадають від Вас багаторічного досвіду роботи і умінь.

В якихось державах Європи (Австрії, Німеччині, Швейцарії) прийнято класифікувати 1-і 2 групи магістралей одним (блакитним) забарвленням.
У Сполучених Штатів, Канаді і Австралії прийнята трохи інша система позначень: 1-і 2 звичайні - зеленуватим кругом, магістралі середньої трудності - блакитним квадратом, трудомісткі класифікуються аналогічно, як і європейській системі - чорним трикутником.


Tags: , , , , , ,

Розвиток туризму


Схожі записи