Мої сусідки, побачивши вулицю, на якому ми зупинилися, перелякано принишкнули - здавалося, ми потрапили в африканський квартал! Там і сям тусувалася чорношкіра молоді люди, звучала музика, мотоциклісти паркували власні байки у входів в бари - коротше, нічне життя тут било ключем.
Днинкою ми знайшли, що даний квартал справді був етнічно різним: китайські кафе, торговий центр індійських прянощів, турецькі ресторани, африканські перукарні. Хоча саме це був реальний Париж - строкатий, многоязикий і багатоколірний, живий і вольний!
Перший адже вечір в «Централе» затвердив характеристику готелю: надзвичайно помірний, 4 поверхи, в межах 40 номерів. Звичайний паризький готель для небагатих туристів.
Прямо за вхідними дверима розміщувався невеликий вестибюль з конторкою портьє, ліфт, що опинився абсолютно крихітним, - там практично мав можливість уміщатися лише 1 людина з валізою. Портьє, ні слова що не говорив по-російськи, дав нам ключі від номерів і побажав по-французьки приємного вечора.
На мій смак, в моєму одномісному номері …
Подорож в паріж готель central →



